Чим багатші знання педагога, тим яскравіше
розкривається особисте ставлення до знань,
науки, книги, розумової праці, інтелектуального
життя проблеми та підвищення
професіонального рівня вчителів
В.Сухомлинський
Методична робота в ліцеї – це систематична, цілеспрямована, колективна й індивідуальна діяльність педагогів з підвищення наукового і загальнокультурного рівня, вдосконалення педагогічної підготовки і професійної майстерності.
Колектив ліцею, обираючи тему, дбав про те, щоб вона була актуальною, тобто своєчасною й сучасною, цікавою, перспективною. Обрана тема – «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень науки, техніки, передового педагогічного і виробничого досвіду». Втілення в навчально-виховний процес теми, обраної колективом, стало для більшості педагогів пріоритетним. Реалізуючи її, педколектив подбав про:
Структура, зміст та організація методичної роботи в ліцеї були зумовлені метою її створення й системою організації навчально-виховного процесу.
Організація методичної роботи має вихід на педагогічну раду ліцею, яка є колективним органом, покликаним керувати всім навчально-виховним життям.
Особлива увага в ліцеї надається самоосвітній роботі педагогів. Вибір теми для самоосвіти визначали потреба педагога, ліцею, рівень володіння теоретичною підготовкою та практичними вміннями й навичками, відповідність змісту освіти рівню підготовки педагога.
Кожен педагог планував роботу з літературою, відвідування уроків колег, запозичення та впровадження позитивного педагогічного досвіду, осмислення та узагальнення вивченого.
Методи керівництва самоосвітою педагогів були різноманітними. Серед них:
виступи на педагогічній раді;
звіти про самоосвітню роботу на засіданнях методичних комісій;
індивідуальні бесіди керівників ліцею з педагогами про основні напрями самоосвіти;
надання допомоги в узагальненні досвіду, підготовці доповідей, відкритих уроків у рамках предметних тижнів та семінарів-практикумів, консультації тощо.
Чималу увагу приділено і такій формі методичної роботи, як взаємовідвідування уроків, що є не лише школою обміну досвідом з методики викладання загалом, а й одним із практичних шляхів установлення міжпредметних зв’язків. Воно спонукало педагогів до вивчення нових методик викладання, критичної оцінки своєї роботи, пошуку в ній невикористаних резервів. Окрім того, викладачі та майстри виробничого навчання, особливо з невеликим стажем роботи, швидше оволодівають фаховою майстерністю, накопичують практичний досвід моделювання уроків, відпрацьовують підхід до аналізу своєї діяльності. Систематична допомога молодим педагогам, взаємодопомога і творчий підхід до роботи, підвищення педагогічної майстерності - основні переваги цієї форми методичної роботи.