Тема: Методи захисту
рослин.
Мета:
вивчити методи захисту рослин, порівняти їх;
активізувати пошукову діяльність, творчий
підхід до вирішення проблем;
розвивати логічне мислення учнів,
спостережливість, увагу;
виховувати навики самостійного мислення, працелюбності,
чіткості при виконанні завдань.
Тип
уроку: урок пояснення нової теми.
Матеріально – технічне забезпечення: підручники,
ППЗ «Агро технологія, картки з рисунками.
Хід уроку.
1. Організаційний
момент.
Ø
перевірка кількості учнів згідно зі списком;
Ø
перевірка готовності учнів до заняття.
2. Мотивація
навчальної діяльності та оголошення теми і мети уроку.
Тема
сьогоднішнього уроку «Методи захисту рослин». Для того, щоб краще засвоїти дану
тему, потрібно пригадати матеріал про рослини з біології. Матеріал даного уроку
є досить актуальним, так як від якості захисту рослин залежить майбутній
урожай.
3. Пояснення
нового матеріалу.
Захист рослин від
шкідників та хвороб має перш за все профілактичний характер. Проведення заходів
проти того або іншого шкідника чи хвороби являє собою комплексну систему, в
якій усі заходи, що застосовуються в боротьбі, тісно пов’язані між собою і
виконуються у певній науково обґрунтованій послідовності.
Така науково
обґрунтована система є обов’язковою умовою рентабельного сільськогосподарського
виробництва.
Усі методи
боротьби прийнято об’єднувати в основні групи:
·
агротехнічний метод боротьби;
·
біологічний метод;
·
хімічний метод;
·
фізичний метод;
·
механічний метод;
·
карантин рослин.
У комплексних
системах заходів щодо захисту рослин агротехнічний метод боротьби
має першорядне значення. Складовими частинами його є застосування агрозаходів,
які є досить ефективними та економічно вигідними. Цей метод попереджує масове
розмноження шкідників та хвороб, знижує їх шкідливість, не потребує додаткових
витрат.
Дію агрозаходів
необхідно зосереджувати в таких найголовніших напрямках: культивувати сорти
рослин, які не вразливі до збудників хвороб і шкідливих комах або стійкі до їх
пошкоджень; змінити умови навколишнього середовища в бік, найбільш несприятливий
для розвитку хвороб і шкідників; безпосередній вплив на шкідливий фактор, що
спричиняє його усунення.
Захист рослин перш
за все починається з підвищення стійкості вирощуваних сортів культурних
рослин до хвороб та шкідників. Найзначніше місце у цьому і найбільш ефективні
результати дає використання селекційно створених стійких сортів. Сорти,
які не вражаються хворобами та не пошкоджуються шкідниками, забезпечують дуже
високий економічний ефект.
Друге місце
посідають оптимальні умови зростання рослин. Відомо, що регулювання
режиму живлення рослин, внесення добрив і мікроелементів, збільшує стійкість до
хвороб та шкідників. І навпаки, ослаблені рослини приваблюють шкідників та
стають середовищем для розвитку хвороб. Застосовуючи правильно створений
комплекс прийомів агротехніки, можна створити й постійно підтримувати умови, за
яких можливість масового розмноження шкідливих організмів буде обмежено, а їх
шкідливість доведено до мінімуму.
Сівозміна —
радикальний засіб боротьби зі шкідниками та хворобами, який не потребує
спеціальних витрат. Ротація культур у сівозміні дуже впливає на чисельність
спеціалізованих шкідників та хвороб. Чергування культур у сівозміні особливо
помітно позначається на чисельності спеціалізованих шкідників, личинки яких
розвиваються у ґрунті й пристосовуються до харчування рослинами однієї рослинної
групи.
Тому сівозміна має
дуже різноманітні функції:
·
сівозміна передбачає чергування таких культур, які
б не вражалися однаковими хворобами та не пошкоджувалися однаковими шкідниками.
Сівозміна забезпечує природну загибель збудників хвороб і шкідників;
·
просторова ізоляція між посівами запобігає
взаємному переходу шкідників та хвороб;
·
знищення бур'янів — резерватів збудників хвороб та
шкідників.
Обробіток
ґрунту. Більшість шкідливих комах і багато збудників
хвороб сільськогосподарських рослин у своєму розвитку пов’язані з ґрунтом.
Обробіток ґрунту чинить як прямий, так непрямий вплив на життя ґрунтових
мешканців. Усі види оранки, поверхнева і механічна обробка ґрунту змінюють
гідротермічний режим в орному горизонті. Це створює критичні умови головним
чином для фаз шкідників (яйця, лялечки), що перебувають у стані спокою. Крім
того, під час оранки личинки та лялечки потрапляють на поверхню, де можуть
стати їжею для птахів.
Обробіток ґрунту
збільшує його біогенний шар, прискорює мінералізацію рослинних залишків,
активізує мікробіологічні процеси й антагоністичну діяльність мікроорганізмів.
Це приводить до зменшення кількості збудників інфекційних хвороб у ґрунті й
накопичення живильних речовин.
Відбір та
підготовка насіннєвого матеріалу. Із насінням,
цибулинами, коренеплодами поширюється велика кількість шкідників та хвороб.
Тому для висіву необхідно використовувати тільки здоровий насіннєвий матеріал
високих посівних якостей, для чого потрібна його ретельна підготовка перед
використанням.
Строки висіву. Ранні строки посіву ярих хлібів зменшують шкоду, яка спричиняється
деякими шкідниками. Крім того, зменшується шкода й від хвороб.
Санітарні
заходи. Пошкоджені шкідниками та хворобами рослини,
залишки врожаю на полях і садах є джерелами інфекції і місцем зимівлі багатьох
шкідників. Для запобігання таким негативним процесам необхідне очищення полів
та садів від усіх залишків врожаю.
Біологічний
метод боротьби заснований на використанні
природних ворогів шкідників, хвороб та бур’янів.
У комплексі
заходів, які проводяться для захисту сільськогосподарських культур, хімічний
метод посідає провідне місце.
Фізичний
метод застосовується головним чином для боротьби
зі шкідниками під час зберігання врожаю. Для цього використовують йонізуюче
випромінювання, низькі температури, ультрафіолетові лампи та інше.
Механічний
метод трудомісткий, і тому застосування його в наш
час обмежено.
Карантин
рослин передбачає систему заходів, спрямованих на
запобігання завезенню до нашої країни нових видів шкідливих об’єктів.
Біологічний спосіб захисту рослин
полягає у використанні одних організмів для
боротьби з іншими, шкідливими для сільськогосподарських культур.
(При
поясненні використовуються картки із рисунками).
Перевага цього способу в тому, що він не
спричиняє шкідливого впливу на оточуюче середовище. Такі відносини між
організмами існують у природі, й наше завдання — їх посилити. З організмів, які
використовуються для біологічного захисту, найбільш поширені хижі комахи,
комахоїдні птахи, паразитичні комахи, мікроорганізми.
Серед хижих комах найбільш відомі
жуки-кокцинеліди, або сонечка (рис. 1), мухи-дзюрчалки (рис. 2), золотоочки
(рис. 3). Вони знищують попелиць.
Із комахоїдних птахів найбільшу користь
приносять синиці, зозулі, сорокопуди, ластівки, дятли та інші (рис. 4 – рис.
7).
Паразитичні комахи розвиваються на всіх фазах
розвитку тварин-хазяїв (яйце, личинка, лялечка, доросла особина), харчуються їх
тканинами та внутрішніми органами і звичайно призводять до їх загибелі. Серед
комах-паразитів найбільше значення мають перетинчастокрилі: апантелес,
трихограма та теленомуси (рис. 8, рис. 9). Можна підсилити дію цих біологічних
об’єктів, створюючи сприятливі умови для їх існування та проводячи заходи для
їх залучення на конкретні ділянки. Існують спеціальні біологічні станції, де
вирощують теленомуса та трихограму.
Найбільш поширеним з біологічних способів
захисту рослин є застосування мікроорганізмів — спорових та неспорових
бактерій, вірусів та інших. Виділені в чисту культуру хвороботворні
мікроорганізми використовуються для виготовлення мікробіологічних препаратів.
Біопрепарати проти шкідників використовуються головним чином шляхом обприскування
рослин. Особливе місце у біологічній боротьбі з комахами зайняла група спорових
бактерій. Потрапляючи в шлунок комахи, спори бактерій проростають,
розмножуються і виділяють токсини, які отруюють комаху й вона гине.
Використання ентомопатогенних вірусів може
спричинювати масові спалахи хвороб шкідників і тим самим знищувати їх,
захищаючи рослини. Патогенні мікроорганізми можуть застосовуватися спільно з
інсектицидами.
Хiмiчнi засоби для захисту рослин (При поясненні
використовується ППЗ «Агротехніка»)
Хімічний метод
захисту рослин є одним з найпоширених і полягає в застосуванні хімічних
речовин, які мають назву пестициди. Цей засіб має великі переваги перед
усіма іншими: по-перше, діє досить швидко; по-друге, він економічний; по-третє,
може застосовуватися проти всіх шкідливих об’єктів.
За категорією
застосування хімічні засоби, пестициди, поділяються на такі групи:
·
гербіциди — хімічні
сполуки, які знищують бур’яни;
·
інсектициди —
препарати, які знищують шкідливих комах;
·
фунгіциди — препарати, які
захищають рослини від хвороб.
Гербіциди
поділяють на препарати суцільної та селективної дії. Препарат
суцільної дії знищує всі рослини, на які потрапляє. Препарат селективної дії
знищує тільки ту рослину або групу рослин, на яких діє селективний гербіцид.
Інсектициди
поділяють на контактні, які спричиняють загибель при контакті тіла
комахи або кліща з отрутою, та шлункові, дія яких відбувається тільки
при потраплянні отрути в шлунок з кормовою рослиною. Багато з пестицидів
одночасно можуть бути контактними й шлунковими. Крім того, при знищенні
шкідників у приміщеннях використовують фуміганти — пестициди, які
потрапляють в організм шкідника через дихальні шляхи.
Способи
хімічного захисту
Найбільш поширеним
в останній час способом застосування пестицидів є обприскування робочим
розчином, який складається з води, у якій розчинений препарат. Для використання
робочих розчинів застосовуються обприскувачі, які дають дрібнодисперсне
розпилення. За допомогою обприскувача розчин наноситься на рослину (рис. 10).
Частина препаратів
має контактну дію і залишається на поверхні рослини, утворюючи плівку.
Плівка з фунгіцидних препаратів перешкоджає проникненню інфекції в рослину.
Плівка з інсектицидним препаратом призводить до загибелі шкідника внаслідок
контакту з обробленою рослиною або потрапляє у шлунок при харчуванні, що теж
викликає загибель шкідника.
Крім контактних
пестицидів, застосовують системні препарати. Їх дія полягає в тому, що після
потрапляння на рослину вони проникають усередину і змішуються з рослинним соком.
Якщо застосовують інсектицид, загибель шкідника відбудеться тільки за умов
харчування цією рослиною. У випадку застосування фунгіцидів дія системних
препаратів дозволяє, крім того, проводити лікування вже інфікованих рослин.
Системні препарати мають більш пролонговану дію, ніж контактні.
4. Закріплення
нового матеріалу..
· Які
існують методи захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб?
· У чому
полягає агротехнічний метод захисту рослин?
· Яким
чином сівозміна може слугувати методом захисту рослин від бур’янів, шкідників і
хвороб?
· Які
біологічні методи захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб ви знаєте?
· Які хімічні засоби захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб ви
знаєте?
5. Підсумок уроку.
При
проведенні підсумку уроку вчитель аналізує проведену роботу, вказує на основні
факти, котрі потрібно запам’ятати.
6.Домашнє завдання: